|
|
та то все воно саме шукає мене на мою задницю :/ чесно-чесно)))
сподіваюсь на файну погоду, щоб було які фотки вішати в блог :)
|
|
|
|
ну щось таке, щоб заряжало)))
|
|
|
|
я завтра у ворохту ,вернусь пізно в неділю. а щодо блогкемпа, то, нажаль, цього разу я пас, забиті всі наступні вих :(
|
|
|
|
главное расслабиться, але не настільки, щоб проковтнути кульку любл ;))
|
|
|
|
файно, що б там не було, Орко все знайде куди поїхати)))) за це я його й люблю! (і не лише за це)))
|
|
|
|
треба зарядне нам придбати)))
|
|
|
|
угу
хоча мені б його так зараз випити...
|
|
|
|
угу і головне його не проковтнути нічаянно :)
|
|
|
|
Serbun ,завари і мені такого чаю)
|
|
|
|
|
і заробляють же люди гроші! ех...
а я, дурепа, на зарплату живу((((( доречі, маленька операція в лікаря і ти знову незаймана. техніка творить чудеса!
|
|
|
|
|
|
|
ех, казантипив... заздрю по доброму)
|
|
|
|
|
дорогенька, це все теракт! я впевнена!!!
|
|
|
|
|
гггг, зачьот! Дімка ульотний!!!!!!!!!
|
|
|
|
гг, скільки мене тут не було, та нічого не змінилось) знову піноколада і знову як в перший раз)))))) я балдю!!!
|
|
|
|
ггггггггггггггггггггггггггггггггг)
|
|
|
|
ВІТАЮ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
позитиву, кохання і удачі!!!!!!!)))))))) *заціловує до напівпритомності*
386475_646834.jpg
|
|
|
|
не думай про це. спробуй абстрагуватись. а як тебе це напрягає, просто не їдь.
|
|
|
|
|
Це прикро і сумно. Писати слова розради і підтримки не буду. тобі вони не потрібні. це просто слова сторонньої людини. Та хочу сказати одне, відпусти нарешті татка. адже якщо таки душа продовжує жити (в що я щоро вірю), то йому боляче дивитись на твої страждання.
Знаєш, колись чуть не втрафила в одну нехорошу штуку, одним словом тоді думала , а що якщо б я померла. подумалось про рідних. знаєш , я тоді зрозуміла, що напевне намагалася б якось зконтактувати з ними(хоча навряд це можливе) і сказати мамі й сестричці щоб вони не плакали. найболючіше для мене їх сльози. подумай, а може тато не може достукатись до тебе, і лише спостерігає за твоїми слізьми. ну це ж зовсім не годиться! навпаки посміхайся, радій для нього, живи так, щоб він міг гордитись тобою! адже люди не зникають цілком, вони живуть у наших думках і наших серцях. А щодо планки ,то це все дурниці. ти дотягнешся згодом, недарма ж ти схожа на татка! просто ще не час! і перестань рюмсати, ну, справді ,не для того він тебе так виховував, щоб ти розкисала.
Так що вище ніс :)
а він завжди житиме в твому серці :)
|
|
